Спочатку це був науковий експеримент двох вчених: хіміка Ерве Тиса та фізика Ніколаса Курті. В дев’яностих роках вони зробили перші кроки в розвитку цього виду гастрономії.
Молекулярна кухня за останні кілька років отримала безліч альтернативних назв, які легше сприймаються і доносять більш точну суть:
– авангардна кухня;
– провокативна кухня;
– техно-емоційна кулінарія;
– експериментальна кулінарія;
– фізична кухня.
Замість звичних каструль та сковорідок кухарі використовують центрифугу, азот, сухий лід. Тим’ян, розмарин, навіть зелена пудра – все це не характерно для молекулярної кухні. Мальтодекстрин, агар-агар, ксантанова смола – це спеціальні компоненти цієї кухні, саме завдяки ним з будь-якого продукту можна отримати піну чи гель.
Типовими характеристиками молекулярної кухні є:
- Еспуми (піна)
- Гелі і сфери
- Рідкий азот
- Вакуумне приготування
- Сухий лід
Можна сказати, що гасло молекулярної кухні «поєднати не поєднуване». До прикладу можна подати рибу у формі тістечка, фруктове желе у вигляді пасти, хліб у вигляді піни.
Такий вид кухні доволі затратний для ресторанів, адже обладнання і всі хімічні сполуки досить дорогі. Крім цього не всі гості ресторану готові розбирати, що ж там лежить у тарілці)
18 липня у ресторані Mon Chef я запрошую вас поекспериментувати зі мною з авангардною кухнею та відчути як вона смакує.